УДЕРЖА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до удержа́вити; // удержа́влено, безос. присудк. сл. Київські стаціонарні театри у ті роки [1919-1920] було реорганізовано і удержавлено (Мист., 1, 1959, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 392.