УДА́РНО. Присл. до уда́рний2. Працюй ударно — житимеш гарно! (Укр.. присл.., 1955, 346); Та й подумав, що ж я не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно, І виконував план на двісті (Забашта, Нові береги, 1950, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 387.