Про УКРЛІТ.ORG

угри

У́ГРИ, ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені. — Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (Фр., VI, 1951, 49); Угри, яких печеніги тіснили з причорноморських степів, куди угри перекочували з Приуралля, мирно пройшли мимо більшої частини східнослов’янських земель, зокрема мимо Києва, і вторг-лися в Закарпаття (Іст. УРСР, І, 1953, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 380.

вгору