УГА́Р, у, ч., спец.

1. Зменшення в кількості, у вазі чого-небудь (при плавленні, горінні, термічній обробці і т. ін. та деяких природних процесах). Марганець має здатність окислятися і переходити з металу в шлак; при цьому визначити процент угару майже неможливо (Наука.., 1, 1957, 8); Найчастіше втрати поживних речовин при зберіганні картоплі відбуваються за рахунок проростання бульб, угару (природна втрата органічних речовин та води при процесах дихання і транспірації ) та гниття (Картопля, 1957, 239); Для усунення втрати соку від трамбування і зниження втрат силосу від так званого угару як добавку вносимо подрібнену солому (Хлібороб Укр., 7, 1970, 13).

2. Втрати сировини при переробці в текстильній промисловості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 373.