Угалля, ля, с. соб. = Вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля. Рудч. Ск. І. 75.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 312.