УВІССА́ТИ, УВІССА́ТИСЯ, УВІСЬМО́Х, УВІ́ТКНЕННЯ, УВІТКНУ́ТИ, УВІТКНУ́ТИЙ, УВІТКНУ́ТИСЯ, УВІХО́ДИТИ, УВІ́Ч, УВІ́ЧЛИВИЙ, УВІ́ЧЛИВІСТЬ, УВІ́ЧЛИВО див. ввісса́ти, ввісса́тися і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 368.