УВІ́РВАНИЙ (ВВІ́РВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до увірва́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 368.