УВО́ДИТИСЯ¹ див. вво́дитися.

УВО́ДИТИСЯ², джуся, дишся, недок., діал. Зволікати. [Валент:] Сьогодні запишуся в легіон. [Мартіан:] Сьогодні?.. [Валент:] Що ж уводитись? навіщо? Когорта має вирушити завтра (Л. Укр., III, 1952, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 368.

Уводитися, джуся, дишся, сов. в. увестися, уведуся, дешся, гл.

1) Вводиться, ввестись.

2) Соблазняться, соблазниться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 311.