УВИ́ШЕНЬ, присл., діал. Догори, угору. Син не хотів вклонитися й угорно драв голівку увишень, як мати нахиляла (Вовчок, І, 1955, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 366.