Увалювати, люю, єш, сов. в. увалити, лю, лиш, гл.

1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату.

2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 309.