УБІ́ЛЮВАТИСЯ (ВБІ́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, УБІЛЯ́ТИСЯ (ВБІЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УБІЛИ́ТИСЯ (ВБІЛИ́ТИСЯ), убілю́ся, убі́лишся, док. Стати білим; побіліти. Ще зранку.. Київ убілився снігом (Сам., II, 1958, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 356.