УБІ́ЙЧО (ВБІ́ЙЧО). Присл. до убі́йчий. Під брудними шматами лежав там другий кістяк посеред убійчо смердючого повітря (Фр., II, 1950, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 356.