УБУ́ТНИЙ, а, е. Який убуває (див. убува́ти¹). Убутна вода; Убутний місяць.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 361.