УБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. убува́ти¹. Детальніше вивчено [під час космічних досліджень] магнітне поле планети, характер його убування в міру віддалення від поверхні Землі (Рад. Укр., 18.VІ 1963, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 361.

Убування, ня, с.

1) Обуваніе.

2) Обувь.

3) Убываніе. Ум. Обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку. Гол. IV. 503.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 308.