УБО́ГЕНЬКО (ВБО́ГЕНЬКО). Присл. до убо́генький. Не було ні срібла, ні золота, що тепер сіяє по Лаврі всюди; усе було тоді убогенько (П. Куліш, Вибр., 1969, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 357.