УБИВА́ЮЧИЙ (ВБИВА́ЮЧИЙ), а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до убива́ти¹. Яка жорстока, самолюбна та ваша доброта, яка вбиваюча, яка брутальна… (Коб., III, 1956, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 353.