УБЕЗПЕ́ЧЕННЯ¹ (ВБЕЗПЕ́ЧЕННЯ), я, с., заст. Дія за знач. убезпе́чити¹.

УБЕЗПЕ́ЧЕННЯ² (ВБЕЗПЕ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. убезпе́чити².

Для убезпе́чення — для безпеки. — Прибігаю до вокзалу, а навкруги факели палахкотять і броньовики стоять для убезпечення (Панч, II, 1956, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 351.

Убезпечення, ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 305.