ТІТУ́НЯ, і, ж., розм. Пестл. до ті́тка. [Ліна:] Чудово! Чудово, моя люба тітуню (Мам., Тв., 1962, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 150.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ТІТУ́НЯ, і, ж., розм. Пестл. до ті́тка. [Ліна:] Чудово! Чудово, моя люба тітуню (Мам., Тв., 1962, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 150.
Тітуня, ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. Тітуньця.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 267.