ТІСТОДІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для поділу тіста на шматки певної ваги. Готове тісто ділять на куски потрібної ваги вручну або на тістоділильній машині (Технол. пригот. їжі, 1957, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 149.