ТІНЬОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який добре росте, розвивається в затінених місцях; який не любить сонця (про рослини).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 145.