ТІНЬОВИТРИВА́ЛИЙ, а, е. Здатний рости в затінених місцях, таких, куди не досягають сонячні промені або досягають частково (про рослини, водорості). К. А. Тімірязев показав, що світлолюбні породи мають, як правило, меншу концентрацію хлорофілу у хлоропластах, ніж породи тіньовитривалі (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 34); Деякі тіньовитривалі водорості зустрічаються на глибині 500 метрів, куди проникають лише фіолетові промені (Наука.., 3, 1961, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 145.