ТІНЬОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до тінь 1; який є тінню. Тіньовий візерунок на підлозі.

∆ Тіньови́й теа́тр — вид театру, в якому дійовими особами є плоскі ляльки, тіні яких проектують на спеціальний екран. З великим смаком, у витонченій формі, уміло використавши і збагативши засоби тіньового театру, розкрив режисер моцартівську оперу «Аполлон і Гіацинт» (Мист., 6, 1958, 45).

2. Стос. до тіні (у 2 знач.); від якого утворюється густа тінь. Затінювати грунт можуть і широколисті дерева з густою кроною, які в мішаних насадженнях називаються тому тіньовими (Озелен. колг. села, 1955, 121); // Який знаходиться в тіні, не освітлений сонцем. Злежані шари почорнілого снігу ще де-не-де затримались на тіньовому схилі бурчака (Гончар, Земля.., 1947, 101); Телевізійні пристрої та інфрачервона апаратура, розміщені на супутниках, дають метеорологам картину хмарності, снігового і льодового покриву не тільки на освітленому, але й на тіньовому боці планети (Рад. Укр., 27.VІІ 1967, 3); // Який добре росте, розвивається в затінених місцях; який не любить сонця (про рослини). Прикладом тіньової рослини може бути копитень.. Ця рослина розвивається в тінистих листяних лісах (Практ. з анат. рослин, 1955, 192); Щоб одержати тіньові.. паростки, бульби картоплі пророщують у темному і теплому приміщенні (Картопля, 1957, 171).

◊ Тіньова́ сторона́; Тіньови́й бік — зворотний, негативний бік якого-небудь явища. Послідовно обстоювати принципи соціалістичного реалізму сьогодні — це значить боротися як з рештками безконфліктності і лакування дійсності, так і з спробами очорнити наше життя, бачити й показувати в ньому лише тіньові сторони (Про багатство л-ри, 1959, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 144.