ТІ́ЛЬКИ-НО.

1. присл. Саме зараз; щойно. Дівчата й хлопці тільки-но збирались, наче птиці злітались (Н.-Лев., II, 1956, 173); Шахтарі, які тільки-но закінчили нічну вахту, неквапно, повагом прямували до виходу (Рад. Укр., 3.VІ 1967, 3).

2. част. обмежувальна. Всього; не більше, як; всього лише (лиш). Тільки-но четвертий Минає місяць, як у рік новий Ми запливли, — о скільки змін, диви, У неквапливій відбулось природі! (Рильський, II, 1960, 51).

3. спол. часовий. Указує на те, що дія головного речення настає одразу після завершення дії підрядного речення; відповідає знач. ледве, щойно, скоро. Степ посивів від паморозі, але тільки-но відірвалося сонце від краю землі і попливло все вище й вище, сивина одразу зникла (Тулуб, В степу.., 1964, 39); Раз і назавжди Юра вирішує, тільки-но виросте і стане великим, зразу ж зробити так, щоб бідних не було і всі були ситі (Смолич, II, 1958, 12); // Входить до складу парного сполучника ті́льки-но…, як з тим самим значенням. Та тільки-но він спустився, як гучно загули сирени (Баш, Вибр., 1948, 47); Тільки-но Сіверцев.. хотів віддати команду, як важка гаряча болванка просвистіла над самою його головою і знесла щит (Гончар, III, 1959, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 141.