ТІ́ЛЕЧКИ, присл., розм. Те саме, що сті́лечки. [Галя:] Ви ввольните мою волю?.. [Степан Демидович:] А багато ти в мене попросиш? [Галя:] Не багато, от тілечки! (Сам., II, 1958, 134); Що ж бо, сонцю, ти могуче, Затялось, йдучи вперед? Ну, нехай би грози, тучі Брали там тебе в обруччя, А то ж тілечки, ледь-ледь… (Ус., Листя.., 1956, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 138.