ТІ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ті́кати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Коб., ІІІ, 1956, 193).
ТІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тіка́ти 1-6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Коцюб., І, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна.., І, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Зеров, Вибр., 1966, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 136.