ТІБЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до тібе́тці і Тібет. Одне тільки слово — мир — привело сюди, в Париж, у цей зал, негра з далекої африканської країни, бедуїна у білій чалмі, старенького індуса, тібетського ламу (Рибак, Час.., 1960, 860); У народній, зокрема тібетській, медицині плоди та листя обліпихи здавна застосовувалися для приготування ліків проти захворювання шлунка, шкіри, від ревматизму (Веч. Київ, 28.IX 1962, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 136.