ТЯЖКУВА́ТИЙ, а, е. Дещо тяжкий (у 1-10 знач.). Вхопившись рукою за гриву, він викинув своє тяжкувате тіло на коня (Стельмах, II, 1962, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 345.