ТЯГУ́ЧЕ. Присл. до тягу́чий (у 3-5 знач.). Матроси вийшли з автобуса й одразу почули, як.. тягуче співало розбурхане море (Кучер, Прощай.., 1957, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 342.