ТУ́ЄВИЙ, а, е. Прикм. до ту́я. Туєва хвоя; В парку безлюдно.. Тунелями потяглися туєва алея, ялівцева алея (Гончар, Тронка, 1963, 45); // Власт. туї. Туєвий запах.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 312.