ТУШКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тушкува́ти і тушкува́тися. Баклажани споживають тільки після жарення та тушкування (Овоч., 1956, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 331.

Тушкування, ня, с.

1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк.

2) Окутываніе. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 298.