ТУ́ЧНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. ту́чний. Вловив [Галаган] у Діденкових словах.. натяк на його тучність (Головко, II, 1957, 480).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 331.