ТУ́ФЛІ, фель, мн. (одн. ту́фля, і, ж.). Взуття, що закриває ногу не вище кісточок. Він був в сорочці, в червоному шлафроці й в туфлях, вишитих квітками (Н.-Лев., II, 1956, 59); Туфлі [Зоя] стала носити на високому каблуці, хоча на зріст не могла поскаржитись: була вже височенька, гінка, як молода тополька (Гончар, Дорога.., 1953, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 330.