ТУСА́Н, а́, ч., розм. Стусан, штовхан рукою або ногою. Усяк хоче тусана або запотилишника [запотиличника] їй дати… (Кв.-Осн., II, 1956, 184),
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 329.