ТУ́РКУС, у, ч., заст. Бірюза. Металеві [сагайдаки] звичайно робилися з благородних металів, камеризовані [оздоблені] туркусами.., — а часом і дорожчим іще камінням (Хотк., Довбуш, 1965, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 327.