ТУРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається туризмом. По цьому шосе скрізь поставлені лавочки. Тут одпочивають туристи (Н.-Лев., II, 1956, 415); Як добре, що людей в чужі краї Нужда не гонить з батьківської хати. Широкий світ побачити, пізнати Туристи їдуть — земляки мої (Павл., Бистрина, 1959, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 326.