ТУРЕ́ЛЬНИЙ, а, е, військ. Прикм. до туре́ль; // Який встановлено на турелі, який має турель. Пліт вийшов великий і міцний.. Поставили на нього кабіну розбитого грузовика. На ній закріпили турельного кулемета (Кучер, Голод, 1961, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 326.