ТУПОУ́МСТВО, а, с. Розумова обмеженість. Мені приходилось не раз в житті боротися з вузькоглядністю, тупоумством (Коб., III, 1956, 571); В цій п’єсі [«До мирового»].. Глібов намалював типову картину тогочасного побуту українських поміщиків-хуторян, висміявши паразитичний характер їх життя, тупоумство, обмеженість їх духовних інтересів (Іст. укр. літ.. І, 1954, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 323.