ТУПАНИ́НА, и, ж. Часте тупання або тупання багатьох. Через який час до Василя виразно донісся крик паничів, тупанина ногами (Мирний, IV, 1955, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 320.