ТУ́НДРОВИЙ, а, е. Прикм. до ту́ндра. Тисячі гусей прилітають з теплих країв і виводять гусенят у долині Воркути та по берегах тундрових озер і струмків (Багмут, Опов., 1959, 47); // Власт. тундрі, який живе або росте в тундрі. Тундрові вовки взимку передусім полюють на хворих оленів і тим самим проводять природний добір, оберігаючи фауну від виродження (Наука.., 9, 1968, 57); Тундрова рослинність.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 319.