ТУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Майстер, що виготовляв тули. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, — це так звані кожевники, усмошвеци [шевці], сідельники, тульники («тули» — сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 316.