ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до туберкульо́з. Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Л. Укр., V, 1956, 408); Туберкульозні хвороби шкіри являють собою різноманітні ураження, викликані туберкульозною паличкою (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 381); // Хворий, уражений туберкульозом. У туберкульозного хворого під впливом отрут (токсинів) туберкульозних бацил розладнується обмін речовин (Наука.., 9, 1956, 18); Туберкульозні нирки; // у знач. ім. туберкульо́зний, ного, ч., туберкульо́зна, ної, ж. Людина, хвора на туберкульоз; // Признач. для профілактики й лікування туберкульозу. Туберкульозний санаторій.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 309.