ТРІУМФА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Належний, власт. тріумфаторові. Проходячи біля дочки, вона кинула на неї уважний погляд, Софія відмовила їй тріумфаторським поглядом (Л. Укр., III, 1952, 502).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 278.