ТРІЙНЯ́, і́, ж. Те саме, що трійня́та. — Діло житейське… — продовжував своє Андрусь. — За першим разом трійня — і всі хлопці (Кол., Терен.., 1959, 372).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 271.