ТРЯСУ́Н¹, а́, ч., техн. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл.

ТРЯСУ́Н², а́, ч. Член містичної релігійної секти п’ятидесятників. Ватажки антирадянської зграї трясунів особливо яскраво показали своє справжнє вороже обличчя під час Вітчизняної війни (Наука.., 8, 1958, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 307.