ТРЮМ, у, ч. Внутрішнє приміщення корабля між палубою і днищем, де встановлюють машини, механізми, поміщають вантажі і т. ін. Ми зайшли до трюму, де вода вже стояла по кісточки (Ю. Янов., II, 1958, 71); Йому було і тісно і незвично У трюмі, в корабельній кочегарні (Воронько, Тепло.., 1959, 166); Злегка погойдувалось велетенське.. судно, а з берега, де на колії стояли ряди червоно-бурих вагонів, зігнуті, надломлені постаті носили в його трюм тугі мішки (М. Ол., Леся, 1960, 122); Матроси швидко і вправно вантажать на корабель речі, заповнюють трюм та палуби різним крамом (Iв., Друкар.., 1947, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 304.