ТРЮ́КОВИЙ, а, е. Стос. до трюку (у 1, 2 знач.). Трюкові і комбіновані зйомки — справа складна, копітка, вона вимагає від майстрів великих знань, уміння (Мист. кіно, 1955,82); Трюкові стрибки; Трюковий фільм.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 304.