ТРЬОХЛІНІ́ЙКА, и, ж., розм. Трьохлінійна гвинтівка. В стужу і холод тижнями мотається [катеринославець] з своєю старенькою трьохлінійкою по глухих волостях, добуваючи хліб для свого залізного, впроголодь воюючого класу (Гончар, II, 1959, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 307.