ТРУХЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до трухля́вий. З сусідньої кімнати увіходить трухлявенький генеральчик (Голов., Поезії, 1955, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 303.