ТРУСЦЕ́М, присл., рідко. Те саме, що трусько́м. Учора ворог кулемети Трусцем волік на переліг (Стельмах, V, 1963, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 302.