ТРУСЕНЯ́ТА, я́т, мн. Зменш. до труси́. Він перед нею щулився на човні у своїх трусенятах, як хлопчак (Гончар, Тронка, 1963, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 300.